Місцеве самоврядування м.Павлограда
Загальні відомості
Павлоград отримав статус міста у 1784 році. У 2006 році м.Павлограду виповнилось 222 роки.
Загальна площа земель - 5,93 тис.га.
Населення станом на 01.04.2006р. - 113,5 тис. осіб, в тому числі:
| жінки | 60,6 тис. |
| чоловіки | 52,9 тис. |
| особи пенсійного віку | 35,6 тис. |
В комунальній власності територіальної громади міста знаходяться 371 км вулично-дорожніх мереж, з них:
| довжина мостів та шляхопроводів | 3,75 км |
| довжина доріг з асфальтовим покриттям | 156,2 км |
| довжина білого шосе | 203,9 км |
| довжина грунтових укріплених доріг | 7,3 км |
В місті існують шість доріг, що суміщаються з загальнодержавними
шляхами, по яким проходять маршрути руху транзитного транспорту. Їх
довжина складає 17,6 км.
Географічне розташування та кліматичні умови
Павлоград знаходиться між Запоріжжям, Дніпропетровськом, Донецьком і Харковом на відстані
від 78 до 200 км. Місто розташоване в межиріччі річок Самара та Вовча, на заплавних терасах
р. Самара та її притоків, відноситься до північно-східного схилу Українського кришталевого масиву
та простилається вздовж південно-західного борту Дніпропетровсько-Донецької впадини. З півдня на
північ територію міста перетинає річка Вовча (на протязі 2,85 км), а річка Самара є її природним
кордоном з північного сходу. Через територію міста протікають також річка Гніздка (3,9 км.) і річка
Кочерга (2,9 км.). У центрі міста, на берегах р.Вовча, збудована набережна довжиною 640 м., яка
може бути інвестиційно приваблива для організації зони відпочинку.
| Грунти | найбільш поширені типові чорноземи та солончаки; |
| Водоносні горизонти | придатні для водопостачання;
перший водоносний горизонт - від 1 до 5,10м;
другий водоносний горизонт - 5-10м;
Підземні питні і мінеральні води мають важливе значення для життєдіяльності міста.
|
| Лісова зона | довкола міста та на його території є значні масиви соснових борів.
|
| Корисні копалини | кам’яне
вугілля, газ (у вугіллі та вільний у породах), германій, будівельні
піски,бетонні піски, бутове каміння, цементна сировина,
цегляно-черепичні глини. |
| Клімат | атлантико-континентальний, не досить вологий, характеризується жарким літом, з відлигами, малосніжний.
Середня температура повітря за рік: 4,4°С;
Число засушливих днів: 80 (квітень-жовтень);
Пріоритетним напрямком вітру є:
теплий період - західний - 18% днів;
холодний період - східний - 23% днів;
|
Нерухомість
Інвестиційний потенціал міста характеризується, зокрема, наявними
виробничими потужностями, що відносяться до різноманітних форм
власності.
До комунальної власності територіальної громади міста відносяться
більше однієї тисячі об’єктів нерухомості остаточною балансовою
вартістю близько 600 млн.грн., в т.ч. 66% - житлові будинки, 15% -
об’єкти соціального призначення, решта - житлово-комунального,
виробничого та іншого призначення.
Всі об’єкти нерухомості в тій чи іншій мірі є потенційними об’єктами
інвестування у різних формах: відчуження, оренда, концесія, сумісна
діяльність як із створенням юридичної особи, так і без, реалізація
сумісних проектів, як в економічній, так і в соціальній сферах і т.ін.
Площа земельного фонду м. Павлограда становить 5 930,0 га, а саме:
| сільськогосподарські підприємства | 260 |
| громадяни, яким надані землі у власність та користування | 1443 |
| заклади, установи, організації | 781 |
| лісогосподарські підприємства | 1,8 |
| підприємства та організації транспорту, зв’язку | 325 |
| частини, підприємства, організації, установи, навчальні заклади оборони | 68 |
| промислові та інші підприємства | 1027 |
| водогосподарські підприємства | 23 |
| землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів | 2001,2 |
В місті затверджено 7 (сім) земельних ділянок придатних для продажу
на земельних торгах суб’єктам підприємницької діяльності під забудову.
Населення міста
Населення міста складає 113,5 тис. мешканців. Ще з часів Радянського Союзу підприємства міста
Павлограда спеціалізувалися на випуску високотехнологічної продукції для військової промисловості.
Рівень спеціалістів, які працювали на цих підприємствах, залишається дуже високим.
В місті 35% населення мають вищу освіту.
Історична довідка
На початку 1770 року, запорожець, військовий старшина Матвій Хижняк
збудував зимовик, від якого пішли Матвіївські хутора, а далі слобода
Матвіївка.
В 1779 році у трикутнику між річками Гніздка, Вовча і Кочерга від
слободи Луганська (в минулому Матвіївка) було створено окоп (танець),
завдяки якому утворилось місце (град) назване Павлоградом.
В 1784 році Павлоград отримав статус міста і став центром
Катеринославського намісництва. Перший герб міста затверджено
29.07.1811р., другий герб - 26.09.1979р. Першими поселенцями міста були
запорожці Самарської та Кальмуської паланки та демобілізовані військові.
Місто розвивалось і під кінець 19 століття Павлоград стає відомим
центром торгівлі зерном і борошном. Павлоградський хліб експортувався в
міста Російської імперії, а також в Лондон, Константинополь. На його
території працювали салотопний, шкіряний, ливарний, олійний заводи,
тютюнові фабрики, парові млини, ситценабивна фабрика, міський банк.
Місто будувалося як військова застава для захисту інтересів
Російської імперії. Тут був розташований відомий полк павлоградських
гусарів, участь яких у війні 1812р. відображено у романі Л.Толстого
“Війна і мир”. За участь у бойових діях 1812-1814р. Павлоградський полк
був нагороджений відзнакою “За отличие”.
Після закінчення Кримської війни 1853-1856р.р. павлоградські гусари,
з почуття вдячності Господу за те, що залишилися живими, зібрали срібло
(кожний по червонцю), на які був побудований покровський собор на
території бувшої військової частини. Сьогодні він відбудований та є
діючим.
Одночасно у місті росла мережа загальноосвітніх установ: чоловіча та жіноча гімназії, приватні школи і училища.
В 1896р. було побудовано “Графський театр” на кошти сім’ї
Голеніщевих-Кутузових. У 70-ті роки 19 століття було побудовано
залізничну магістраль між Петербургом і Сімферополем, яка пройшла через
Павлоград.
В 1925 році місто стало окружним центром, а в 1926 році - районним.
З 1939р. Павлоград - окрема міська адміністративна одиниця, місто
обласного підпорядкування.
В 1931 році у Павлограді почав діяти артполігон, який перед Великою
Вітчизняною війною перетворився в великий артполігон країни. 2 великих
завода міста працювали на оборону.
З 11 жовтня 1941 року по 18 вересня 1943 року місто було окуповано
фашистськими військами та зруйноване на три чверті. Протягом всього
часу окупації в ньому працював підпільний обком партії на чолі з
М.І.Сташковим.
В лютому 1943р. в місті розпочалося антифашистське повстання, єдине
повстання на всій Україні. Повстанцям при підтримці 35-ї Гвардійської
стрілкової дивізії вдалося звільнити місто від німців на 5 днів. Повне
звільнення міста відбулося 18 вересня 1943р. Саме цей день став
щорічним загальноміським святом - Днем міста.
У повоєнне десятиріччя місто було відбудовано. За цей час склалась
нова промислова структура міста, в яку ввійшли підприємства
машинобудівної, будівельної, хімічної, переробної, легкої і харчової
промисловості.
У 50-ті роки почалася нова історія міста, як Центру Західно-Донбаського вугільного басейну, шахтарського регіону.
В 1979р. Указом Президії Верховної ради СРСР м.Павлоград нагороджено
Орденом Трудового Червоного Прапора за заслуги трудящих міста в
революційному русі, боротьбі з фашистськими окупантами в роки Великої
Вітчизняної війни та успіхи, які досягнуто в господарському та
культурному будівництві, а в 1984 році Указом Президії Верховної Ради
УРСР - Почесною грамотою.
Павлоград подарував Україні та миру багато талановитих та відомих
людей: народного артиста, педагога, виконавця ролі Кутузова у кіноепосі
“Війна і мир” Бориса Захаву, Героя Радянського Союзу конструктора
важких танків Жозефа Котіна, видатного фізика-ядерника, професора
Кирила Синельникова. Тут жили та працювали письменники Сергій
Сергєєв-Ценський, Петро Вільховий, Юрій Дольд-Михайлик, поети Микола
Шуть та Ганна Світлична.
Післямова
Понад два століття існує місто Павлоград. Його доля - це багато
складних і в той же час яскравих сторінок історії, яку писали мужні,
сильні, працьовиті, добрі і талановиті люди.
Почуття палкого патріотизму надавало їм силу й наснагу у тяжкі роки,
допомагає й тепер долати складні життєві проблеми, активно включатись у
процес їх вирішення.
Сьогодні Павлоград - це місто шахтарів, центр Західно-Донбаського
вугільного басейну. Він впевнено і послідовно нарощує свій
багатогранний економічний потенціал.
Підприємства міста відроджуються, освоюють нові технології,
випускають сучасну продукцію, яка славиться своєю якістю не тільки в
Україні, а і за її межами. Розвивається малий та середній бізнес. Все
це - нові робочі місця, додаткові надходження в міський бюджет,
вирішення численних соціальних питань.
Значні природні ресурси, кваліфіковані кадри, вигідне географічне
розташування створюють сприятливі передумови для потенційних інвесторів
з метою співпраці в технічному переобладнанні промислового комплексу та
створення спільних підприємств.
Павлоград впевнено рухається вперед заради кращого майбутнього своїх мешканців.
|
